Київська Русь | Людмила Ромен

Святвечір

Зійшла Зоря. Святвечір*. Дідух і кутя. Між кіл Сварожих Коляда нам Сина родить, Родздво Дажбога – найсвятіше свято Роду! Зійшла

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Л.Костенко О Мово! – Вічна іскро! Ти – Пречиста доля. Свята

В моїм Ромні сплива листочком літо по ріці, Зціловане дощем, пестливим сонцем щедро й вітром. Ллє тиша думку: де чиї

Музика Івана Веснича Слова Людмили Ромен Яка квітуча ти, моя Сумщино! Вінком пшеничним вінчане чоло, Де ранок кожен світиться промінно

Cлові і музика Людмили Ромен Здрастуй рідна земле, мій Ромене, Славний край-кобзарський, край-поет. Живить серце мудрість предковічна, Волі дух і

Читаючи збірку поезій Л. Ромен «Мовчать дерева роду…» і заперечуючи те мовчання. Не мовчать дерева роду, – молодим галуззям дзвонять,