Калина – красуня-дівчина, козацького коріння: кармазинова корсетка, колоритна квітаста крайка, красні коралі, колти кільчасті, коло криниці комонника-козаченька колобродить, кладе кетяги
Мітка: душа
Він – Великород!
Іванові Низовому …недобиток-орда післябатиєва… …Рідне в Україні добиваючи, Прихищати зайду-москаля? … Виявляє нахили зміїні До Вкраїни цей москаль. (Уривки з
У саду калина – мов капличка
У гаю калина – мов капличка… М. Петренко. У саду калина – мов капличка, – Червоніє рясно в осені моїй.
З Колядою вас, мої хороші друзі, мої українці!
Коляда прийшла! Народила Нове Світло-Слово-Сонечко – сина Сварожого – ДажьБога! Колядуємо українськими колядками, що співаються на честь Коляди та господарів!
У свічаді моїм лиш одненька свіча
У свічаді моїм лиш одненька свіча, Вогник блимає, сяє, торка за плече. Спогад рветься, болить… і сльозам гаряче. У свічаді
На покуті душі…
На покуті мигає спогадів лампадка… Маленький павучок приповз. Погрітись, мо’?.. Ліг тихий вечір. Наче чуюся в порядку, Та чом шкребеться