Розтеклись чорнобривці стрічками, Мерехтить морозцю фіолет. Мої Суми – осінній сюжет То хореєм в мені, а то – ямбом. Такі

Розтеклись чорнобривці стрічками, Мерехтить морозцю фіолет. Мої Суми – осінній сюжет То хореєм в мені, а то – ямбом. Такі
4 листопада минуло 15 років, як відійшов у засвіти Микола Петрович Самохін — український художник, графік, майстер екслібриса, член громадського
Рондель Подаруй мені листя осіннє (Цвіт весни дарувати не зміг). Хоч дощем окропи мій поріг, Словом біль замоли. Неодмінно Буде
Русявий РАнок родився: роздумує, роздивляється – розголошує розпорядок, розмотує, розсовує, розгойдує, розбуджує… РАдодіє: розбалакує рослинки, розгонисті рядки ріпи, рядочки редису:
Воскресенський храм*, збудований коштом Андрія – сина Герасима Кондратьєва, єдиний свідок засновника міста, освячений уже через рік після смерті батька
Осінь. Дні вагомі, наймудріші, «Сад пісень» співа шляхи Сковороди… В павутинні примостилась тиша – Смокче лапку тихо, вмочену в меди.