Диптих 1. Живиця неба випадає росами, – Це згустки щастя, радості міжзоряні, Творцем Любові світлом упокорені. Мій край квітучий ними
Мітка: член Національної Спілки письменників України
Людмила Ромен – член Національної Спілки письменників України
Унормованість козацької непокори
Ронделі – ошатно виладувані, наснажені щирою і водночас високою думкою, глибинно занурені в наше прадавнє моральне й етичне світоладування, де
Визоріти вірш
Здається, легко в травах ночі визоріти вірш, Але не кожна зірка надіп’є глибінь рун-літер. МОВ зореткане полотно найбільший скарб у
Зими цієї білий камертон
Зими цієї білий камертон Озвучив день. Чекаю скрипаля. Смички тополь замерзли у полях… Сніжить… і заколисує у сон Зими цієї
Любов дана вовік мені!
Сльозиться день. Сніжить дощем, Притрусить плечі сніг печалі… Це Світу слів сивинний щем Розкришить звуки криг – коралі… На грудях
«В журбі і радості завжди вуста вогненні»
Ми живемо в часи, коли все вже відкрито, коли новизна й оригінальність – рідкісні або майже нереальні явища. А в