Малий синочок на могилі тата Чом холодний такий, рідний таточку? Заховався у камені ти… Я – маленький ще, тут, зміг
Мітка: член Національної Спілки письменників України
Людмила Ромен – член Національної Спілки письменників України
Курчата
Лічилка Раз, два, три, чотири, п’ять – рахували ми курчат. Поки так ми рахували в нас курчата підростали. Раз, два,
Слово – сакральний Світ!
Першого вересня мала неабияке задоволення – побувала на презентації книги оригінальних тавтограм «ОБрази, обРАзи, обраЗИ» Людмили Ромен у Роменській бібліотеці
Я – не самотня…
… ми ж не самотні: адже я і ти – нас двоє, Місяцю. В. Коломієць. Я притулюся до плеча верби
Калиновий фреш
Фреш калиновий дня. Дух осені трива. Пишу цей вірш, немов молюся стиха. Шелесне вітер листям, здійме вихор… У вікна світять
Я маком червоним – розверзнусь і гримну!
Об долю частіш набиваю я гулі. Веде хто зловтішну зі мною цю гру? Пробитися хочу – черствішає ґрунт. Напитися хочу