18. Гаснуть лип лампади у туманах сивих Дощ чаклує: ось і трунок – келих снів. Долюби! Схмелій від солоду вишнівок,
Мітка: язичниця
Первозданні візерунки
Ось сходить сонце. Рум’яніє небо вдалині, І на душі щораз стає осяйно і велично. Зайчатка сонячні сміються. Весело й мені,
В голограмі дощу
В голограмі дощу Посивіле кохання… Назбираю каштанів. Сум осінній впущу… У вологім плащу Силует, гарний стан мій. В голограмі дощу
День сяє – золоторожденний!
О Осене ясна! Палаєш листячком кленовим. Душа співа моя. День сяє – золоторожденний! Я з благістю сповняла рік наш кожний
Феномен: “Велесові” тріолети від Ромен
Лідія Рижкова, заслужений журналіст України, лауреат премії Нестора Літописця У сучасному глобалізованому світі, погодьтесь, неоднозначно сприймаються постаті, які доносять до
ДО ЖІНКИ ЯК ДО ХРАМУ
ДО ЖІНКИ ЯК ДО ХРАМУ(для тебе вже в і д ч и н и! ч и н и! відчинена брама)треба