Щастилася щедриковим щебетанням,
щойно…
Щедрик* щедрував щовесни
щирою щедрівочкою:
щадкам – щедрості,
щастя щовечірнього щебетав;
щедрувальники щодуху щиренько –
щоніченьки щонайласкавішої,
щастячка щочасного,
щедрот щоденних щонайкращих,
щедроплідності щолітечка.
Щедрику, щоб ще щедрував,
щоб щастилося щоднини.
23.04.22
* Щедрик – дрібна пташка ряду горобцеподібних. Звідси і назва твору «Щедрик»…
Щедрівки з дохристиянський прадавніх часів виконували функції веснянок. Ними розпочинали весняний цикл, коли раділи і Славили пробудження природи, Великдень, Ярила, коли вся худібка плодилася, пташки гніздилися, тому в них і залишились згадки про ластівок, зозуль («прилетіла ластівочка», «ой, сивая зозуленька»).
Горобцеподібна пташка «щедрик» також прилітає на терени України лише в кінці березня. І засівали теж навесні з приходом Новоліття, і зерно, заряджене щирими побажаннями, вкидалося зразу у землю, а не на сніг голубам…
То чому ми безглуздо засіваємо, щедруємо, викликаємо пташок у січні?..