Нуртує в жилах сік,
і білокоро тіло в’ється!
Весна прийшла,
відкрило серце ластівки крило.
О, підем в Березень,
любов’ю Світ для нас озветься,
І забринить на віях
перше сонячне тепло.
І задзвенять ліси
намріяно і пролісково,
Святий Ярило в ніч
несе вже верби на руках.
Ласкавий Березню,
кохай в розповитку любові,
Твоє бажання я, –
вербова гілочка тремка!
Я – жінка, я – життя,
я – жагота твоя, жаданий!
Веди у Березень,
хай тінь празим скреса.
О, запали мене
цілунком вуст духмяним!
Прийшла Весна,
і Золотого Віку вже яса!!!
Зі збірки-волхвеми «Грім» 2006.