Просте село на березі Сули,
Праворуч роменської траси.
Проїздом з Сум вклонюся цій землі –
Петрова вотчина прекрасна.
Простерлась слава аж до Соловків!
Порубане козацтво Січі,
Петра – у яму… двадцять п’ять років!…
Петрова слава – слава вічна.
Прославився останній кошовий –
Прожив незломленим до скону,
Побудував тут храм. Люд храмовий
Прошкує до Петра в поклоні.
Посулля. Пустовійтівка село,
Позолотилось стигле жито.
Покажчик.
Прапор… в синь небес крилом!
Послухаю – співає вітер…
06.08.20
Зі збірки «Образи, обРАзи, обраЗИ», 2023.
