Сльоза печальна витікає в ніч, як віск…
Коротка ніч – втопилася в тризвук тривоги,
Десь там… в очу застиг, засклив пекельний овид,
У Бахмуті стоять! Скрізь смерть ворожих військ.
Летять, мов янголи, молитви матерів,
А в небі плаче Янгол – наковтався диму.
Об гострий камінь – купина неопалима,
Москва спіткнулась вража, гине. Зась Зорі.
Вкраїни не дістать високих Сонць і Неб –
Душа народу вища – вигострена воля.
Ви – сарана, нажахана, мерзенна, квола
Себе спустили в унітаз людських потреб.
Сльоза скипає: впав Герой! Світліша ніч.
Господь прийняв його, обняв як Сина…
За свою ПРАВду, землю б’ється Україна,
І в небесах вже море переможних свіч!
21.06.23