Крилатий вислів Святослава можна тлумачити й так: «Іду – НАВи», тобто буду битися до загину (Нав – світ пращурів). В
Мітка: Суми
Йде Сонце сівачем у полі!
Йде Сонце сівачем у полі! І сіє в полі соняхи. Здіймають день крилом птахи, І оторочками – тополі. Рілля землі
Ще Всесвіт виношує в лоні Слова
Ще Всесвіт виношує в лоні Слова. Я буду щаслива прийняти пологи, Ввібрати всі радощі, болі й тривоги. Ще Всесвіт виношує
Визоріти вірш
Здається, легко в травах ночі визоріти вірш, Але не кожна зірка надіп’є глибінь рун-літер. МОВ зореткане полотно найбільший скарб у
Любов дана вовік мені!
Сльозиться день. Сніжить дощем, Притрусить плечі сніг печалі… Це Світу слів сивинний щем Розкришить звуки криг – коралі… На грудях
«Світиться сонячним спектром душа…»
Сучасна українська література – явище багатоманітне, яскраве, неординарне, яке характеризується тематичним і стилістичним різноманіттям, оригінальністю художніх прийомів, змішанням жанрів, епатажністю,