Сула | Людмила Ромен

Дивна жінка

«Коли не було з нащада світу, Дажбоже! Тоді не було Неба ні Землі, Дажбоже! А лише було синєє море, Дажбоже!»

…І наче все вже написано, усі пісні переспівані, усі слова перебрані, як дрібне зерня, і навіть кукіль і висівки зверхньо

БІЖИ, СТРУМОЧКУ! Ти біжи, біжи, струмочку, через гай, через гай. І берізки, і дубочки напувай, напувай! Пісню гарну веселеньку заспівай,

Людмила Ромен. ВІРУЮ. ПроСТО тріолети. Поезії. – Суми: ВВП «Мрія» ТОВ, 2006. – 112 с. Рвоне душа в гарячці блискавок

Мала батьківщино – мій берег Малого Ромену, Тонесенький голос ріки ноженятам співа, Кульбабок гарячі голівки колише трава. Мала батьківщино –