Нагородження, вручення літературної премії ім. Олександра Олеся. Український фонд культури, м. Київ, 29 березня 2010 року.
Мітка: Ромни
Прелюдія
(За Паганіні) Черкнув веселку струн моїх так легкокрило, І я, мов скрипочка, тобі – звук піднебесь! О очі – теплий
У січні – дощ
У січні – дощ. Так снігу й не було. Збігаються, шепочуться нічниці… А сон лише торкнувся шиб крилом. Давно за
Як плаче сонце!
Диптих 1. сонечко згорнуло свої затерплі від чекання ласки промінці затисло себе в кулачок зіщулилось заховалось за фіранку хмарки і
Любов в нашім віці
Любов в нашім віці – як сива кульбавка, Дарує достиглу любов і тепло, Коли вже душа гарячіша за плоть. Любов