природа | Людмила Ромен

Поезія, що просвітлює до чистоти

Кожна нова книга відомої сумської поетеси Людмили Ромен – подія у мистецькому житті. А ще – на ниві-полотні буття людського.

Із манускриптів сходить промінь Сонцебога. Це серце, втомлене від довгої зими, Ромене мій, вогнем любові перейми! Як вибухне душа від

ВЕСНА, ВЕСНЯНОЧКО, ВЕСНЯНКО! ВЕСНИНОЧКО-ГАЇВОЧКО! Що ти нам принЕсла? – Принесла душі пробудження і тепла, очам – Світлої радості, а серцю

1 БЕРЕЗНЯ – НОВОЛІТТЯ! (новий рік, який Петро 1 переніс на січень…) Це НАША ПРИРОДНА ЕНЕРГІЯ. НАШІ ЗВИЧАЇ, у яких

Скрипить снігів пергамент, наче доля. Зимове слово скрапує, петля. Жде світла сонць тополі канделябр. Скриплять сніги, немов пергамент долі. П’ять

Осінні варіації (цикл) За Ліною Костенко 1. Сумний мій день… Без сонця. Сум на струнах. В прощальний крик вхопився вітер.