Мліла до щему від холоду хвиль, Що лоскотали мої босі ноги. (Хто поведе в золотий Листопад?) Берег і я. Море
![Пам'ятник дружині моряка, Одеса](https://lyudmila.romen-sula.org/wp-content/uploads/2024/01/pamyatnyk-druzhyni-moryaka-odesa-750x400.jpg)
Мліла до щему від холоду хвиль, Що лоскотали мої босі ноги. (Хто поведе в золотий Листопад?) Берег і я. Море
«Коли не було з нащада світу, Дажбоже! Тоді не було Неба ні Землі, Дажбоже! А лише було синєє море, Дажбоже!»
Калина – красуня-дівчина, козацького коріння: кармазинова корсетка, колоритна квітаста крайка, красні коралі, колти кільчасті, коло криниці комонника-козаченька колобродить, кладе кетяги
У гаю калина – мов капличка… М. Петренко. У саду калина – мов капличка, – Червоніє рясно в осені моїй.
О земле втрачена, явися Бодай у зболеному сні, І лазурово простелися, І душу порятуй мені. Василь Стус Вінок волошково-сонячний впав
Коляда прийшла! Народила Нове Світло-Слово-Сонечко – сина Сварожого – ДажьБога! Колядуємо українськими колядками, що співаються на честь Коляди та господарів!