І я б’ю, й Верба б’є тебе, окупанте, І б’є український, мій мужній Народ! У жилах кипить сила крові і
Мітка: народ України
Осіння душа…
За вітром кружля листя з липи і клена… На мить спалахнуло в осіннім волоссі, Вплелося в сивини… Та очі –
Полудневе
Полотнище поля поросло пшеницею, позолотилося. Переливає пісню перепілочка, примхливо примружується павучок. павутинки притрусилися пилком, полохливий промінчик піймав Польовик – приколисує,
Ніжний романс
Ніжну-ніжну, як подих билини, Я хотів би вам пісню сплести Із проміння зорі, із ниток павутини, Яких людським очам не
Квітуй, Україно, соборами душ!
Ім’я Йосипа Михайловича Дудки – українського поета, палкого патріота України, Вчителя з великої літери знане не лише на Роменщині, а
Чи ми з’єднаємось у рідності святій?..
«О, не моліться врізнобіч!» Микола Данько Чи ми з’єднаємось у рідності святій?.. Все врізнобіч. Все жили рвем у протиріччях. Дажбожу