композитор | Людмила Ромен

Намалюй мене, осене, цвітом

Не малюй мене, осене, сріблом – Хай не важать літа Терези: Нам було і багато, і бідно, Причащалося нам від

Слова Олександра Олеся. Музика Людмили Ромен. Ой, навіщо мені листя, Коли вже іде зима, Коли холодно вже стало І пташок

Слововилив Людмили Ромен Слово є Бог! – найтихіша молитва, Від першопредка ти мій оберіг Людмила Ромен Щастя – то «альфа

Постукала в вікно осіння гілочка дощу: – Дивись: стежинка має листяні підкови, Поцокотіла в сад. Просяяв день. Враз вітер вщух.

Газета “Червоний промінь” № 28, 5 березня 1985 року

Це перша АФІША в моєму творчому житті. Перший публічний виступ як композитора власних фортепіанних творів! Я тоді виконувала «Патетичну поему»