доля | Людмила Ромен

Ромашечка

Холонучи трави на всі видноколи! Та квітне крізь сум дня ромашечка біла, Пелюстки змахнула – білесенькі крила, До обрію лине!

“Прошу любити… місто Суми так, як люблю його я…” Іван Харитоненко Бузкова ніч! Які п’янкі пастельні тіні. Іду в алеях

Слова і музика Людмили Ромен Три сумки на Сумці знайшли поселенці – Це добрий тризнак. В краю Слобожанськім над валом

ЛАДУСІ Ладо, ла́дусі, ладусі́, – Де були, скажіть? – В бабусі. – Чим вона вас пригощала? – З печі борщиком

Ромашечко біла, в морозній зимовій пустелі, Не в пору свою всім на зло між снігів зацвіла. Піввіку пелюстки латала, так

Мала батьківщино – мій берег Малого Ромену, Тонесенький голос ріки ноженятам співа, Кульбабок гарячі голівки колише трава. Мала батьківщино –