Відгомоніли гаї голосними, Відзеленіли, – безлиста душа, Відсолов’їнились. Подих вже зимний. Вляжеться вжовклого листя скрізь шар. Віттями-струнами Сонця осіннього Вдарить
Людмила Ромен – член Національної Спілки письменників України
Відгомоніли гаї голосними, Відзеленіли, – безлиста душа, Відсолов’їнились. Подих вже зимний. Вляжеться вжовклого листя скрізь шар. Віттями-струнами Сонця осіннього Вдарить
Дні наших мовчань, наче вірші без слів, Дощі без небес… І без зерня горіхи… За мить захлинуся сльозою і сміхом,
Рондель Подаруй мені листя осіннє (Цвіт весни дарувати не зміг). Хоч дощем окропи мій поріг, Словом біль замоли. Неодмінно Буде
Русявий РАнок родився: роздумує, роздивляється – розголошує розпорядок, розмотує, розсовує, розгойдує, розбуджує… РАдодіє: розбалакує рослинки, розгонисті рядки ріпи, рядочки редису:
Нещодавно створеною Сумською обласною організацією Асоціації поетів-ронделістів України був проведений цікавий Всеукраїнський літературний конкурс ронделя «Липовим медом душа, як бджола…».
Воскресенський храм*, збудований коштом Андрія – сина Герасима Кондратьєва, єдиний свідок засновника міста, освячений уже через рік після смерті батька