(За Стеценком)
Ця краплинка світань
Вам проллється під ноги,
Моє серце несе
з ночі світло зорі.
Забринить, мов струна,
моя пісня-дорога,
Чи почуєте Ви
звуки радісних мрій?
…Обминули цей день.
Ваше серце, кохало?
Чорне листя мовчить, –
свічка спалює храм.
Спопелю нашу ніч
і розвію без жалю,
Тихо вслід посміхнусь.
Вимкну світло я рамп.
Що було поміж нас –
віджило. Не вернеться.
На коні блискавиць
мчить прощальна гроза.
То не Ваша любов
обпіка моє серце,
Мироточить душа –
то живиці сльоза.