ДО ЖІНКИ
ЯК ДО ХРАМУ
(для тебе вже
в і д ч и н и!
ч и н и!
відчинена брама)
треба входити
ходити
ходи! Ти
(де ти?
де ти?
вже в небі громи
а ми?
а ми?)
моли
моли
з м о л и т в о ю
твою
зів’ю
зоряний вінок ночі
знайду твої очі
очисть
очисти душу і с в і т и
у Світи ті
тінь тіло
щоб не осквер- (верни!)-ти
на! й перше
себе
з високо піднятою
тою Свічею
ааа-йяя
«А» «Я» —
початок тобі і кінець*
* Домінуюче начало – ж і н о ч е – підкреслює абетка, що починається літерою «А» і літерою «Я» завершується. (С.Коваль)