Цикл 1. Віють вереснем вітри. В верховітті вільхи – вихор. Вільнодумний, владний витвір Вихоплю, втоплю в віки. Виноградних вип’ю вин,
Категорія: Поезія
Поетичні твори Людмили Ромен.
Павутинка пам’яті
Повисла павутинка пам’яті посивілими полинами… Піймалась. Погойдуюсь, посивілою повнею… Переживаю пережите. Просіюю пройдене піском. Пожурилася піснею перелітних птахів. Прозріваю. Пробудилася
На могилі кущ калини…
Твою сорочку білу одягла калина, Як молодість твоя, твоя весна. Цвіте! Віночки-очки – хмарок неба легкоплинні. В цей корінь, гілля
Величний стяг мого народу!
На полотні – червоно-чорне. На прапорі – жовтоблакить. Любов’ю кров моя кипить, Душа Вкраїну всю огорне. Два кольори на вишиванці.
Добраталися…
Доборолися, добраталися, добрі душею доморощені добродії?.. Домовники-духовники… Дозволено домовлятися. Домовленості драконячі. Диктує диктатор: Денацифікація. Демілітаризація. Де… Де… Деіндивідуалізувати?… Де?.. (Добазікаєтесь,
Ми – України Доля!
Читає Людмила Ромен. Ми – України Доля! Переглянути відео. Ми – України Доля! Не поклін раба! Нам вирізаний, втоплений в