Сотворимо суголосся сокровенної Соборної сили! Станемо сміливо, сестри, сини, спивши Стяга синь, Сонця сяйво! Сповнені стокрилої снаги станемо стіною, спраглі
![ЗСУ](https://lyudmila.romen-sula.org/wp-content/uploads/2023/12/zsu.jpg)
Сотворимо суголосся сокровенної Соборної сили! Станемо сміливо, сестри, сини, спивши Стяга синь, Сонця сяйво! Сповнені стокрилої снаги станемо стіною, спраглі
Сьогодні щедро нам послала Доля* Дощі: рясні, солодкі, заливні. Ми в них не в сні, ми в осені одні –
Малий синочок на могилі тата Чом холодний такий, рідний таточку? Заховався у камені ти… Я – маленький ще, тут, зміг
У Грозі – не гроза. І не блискавки, ні, Перунові. Сліпло Сонце від сліз материнських, пекучих. В них – біль…
Народила Мати сина – Українця! Янголятко колисала і ростила. Виріс. В світ широкий вольний відпустила. Та війна… А куля, може,
Чорнобривців насіяла мати, – Чорнобривці – синочки-сини… Поміж куль у горнилі війни Волонтери, бійці і солдати. День і ніч гради.