Зелені струни на рожевих дзеркалах, Насіння кропу нас у Світ посіє… Душі твоєї в задзеркаллі дивний птах Не зна: сльоза
Мітка: туга
Розлетілись, як в небі громи…
Це нам карма обом. Розлетілись, як в небі громи… Я без тебе, як час. Я щодень розсипаюся віршами. Павутинки самотності
Сім самотностей осінніх
Осінні варіації (цикл) За Ліною Костенко 1. Сумний мій день… Без сонця. Сум на струнах. В прощальний крик вхопився вітер.
Зима
(За Мендельсоном) Узорами заклечані шибки: Стоять без співу й шелесту ліси готичні, Дві постаті – застиглі фрески еротичні, Огранені морозом
Сумний романс
(За Вівальді) Вбираю поглядом слова. – Ажур знайомий. Листи і спогади… знов ляжуть під сукно. Осінній вітер гра в забавки