талант | Людмила Ромен

Болить, бо кривда

Безсонна ніч 02.11.11 Цикл 1. Болючі спогади… Вже не тобі віднині я належу, А спогадам, помноженим на біль. Людмила Овдієнко

Диптих Відлітайте, дерева. Прощай, нетутешня пташко. Мар’яна Савка І. Відлітають дерева – обпечені, саду. Тускно шиба скрипить під колючим крилом,

Нагородження, вручення літературної премії ім. Олександра Олеся. Український фонд культури, м. Київ, 29 березня 2010 року.

З життя стежок нечитаних поезій, З полиць, із товщі злежаної тиші, Безмов’я це не витримали вірші! – Прорвалися, пробились, наче

Уся природа свідчить про велич Божу! … коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу – за його пелюшки…

В холоді зіщуливсь вишні цвіт, В холоді душі так сумовито… Хто дощинку на щоці цю витре?.. Спомини… Вгортаюсь в пасма