24 ЛИСТОПАДА ЗА ДАВНЬОУКРАЇНСЬКИМ ЗВИЧАЄМ ВІДЗНАЧАЛИ ДЕНЬ ДОЛІ, свято для дівчат і жінок, коли вони можуть дізнатися про свою долю,
Мітка: романтик
Золота пектораль осені
Кленового листя! – ну, просто, аншлаг! Аж СОНЕЧКА хрускіт ляга. Йду назустріч. Це Бабине Літо – тепла напряла, Несе як
Я – не самотня…
… ми ж не самотні: адже я і ти – нас двоє, Місяцю. В. Коломієць. Я притулюся до плеча верби
Я забуваю СУм’ятливий СУм
Я забуваю сумніви і сум. Я воду п’ю у Сувиді з криниці. Ліна Костенко, «Сувид». Я забуваю СУм’ятливий СУм, Прошкуючи
Намалюй мене, осене, цвітом
Не малюй мене, осене, сріблом – Хай не важать літа Терези: Нам було і багато, і бідно, Причащалося нам від
По вічному колу
Миколі Луківу А сонце Дажбоже по вічному колу*. Стоквіттям чи в снах, чи літах слово лунить, Бреде по життю щедрим