Людмила Ромен | Людмила Ромен

Перелік відгуків та рецензій

Стрельник Л. У сяєві кохання. – Передм. – «На вітрянім вогні». – Суми: вид-во «Слобожанщина», 1994.– с.6. Дерев’янко О. У

«Коли не було з нащада світу, Дажбоже! Тоді не було Неба ні Землі, Дажбоже! А лише було синєє море, Дажбоже!»

Читаючи збірку поезій Л. Ромен «Мовчать дерева роду…» і заперечуючи те мовчання. Не мовчать дерева роду, – молодим галуззям дзвонять,

Присвячується Людмилі Ромен Тоді, коли ще Сонце було Богом, Коли з празим ще не змітався сніг, Із віщим словом Правди

Людмилі Ромен Язичниця, задивлена в безмежність… Блукають в крові дух тисячоліть І від циганських вогнищ – незалежність, І пра-Землі частиночка