Рондель О Вічносте моя, ти вся з Любові! Невидима ріка, що нас єдна. Ось зірка притулилась до вікна – Запроменилася

Рондель О Вічносте моя, ти вся з Любові! Невидима ріка, що нас єдна. Ось зірка притулилась до вікна – Запроменилася
З ДНЕМ ПОЕТА і ПОЕТКИ! ПОЕТ Словами згора, мов та свічка, Поет, Доточує світла в Шляхи наші зоряні. Не тільки
Рондель Липовим медом душа, як бджола, Вас присолоджує для поцілунку, Стеблами рук обплітається в’юнко, В постіль кладе запашного зела. Жінку,
ТриКоло 1. Стріляли у жінку? – Та ні. В крик душі – в душу Мові, У серце Вкраїни, у серце
Пришив ось хмарку сонцепромінь до тополі, Та біла хмарка усміхається, висить… У пам’яті бабуся – огородець поле, Блищить городина у
На моїй землі не буде білих прапорів! Лише небо – в білопінні хризантем-хмаринок, Між пелюсток Сонце грає – жовті кольори,