З життя стежок нечитаних поезій,
З полиць, із товщі злежаної тиші,
Безмов’я це не витримали вірші! –
Прорвалися, пробились, наче лезом
З-під палітурок – рветься сила Вербна
Тоненькими гілками молодими, –
Душа розкрилася сповідно, зримо.
Жагу любові вчуєш? Чи повернеш
У Світ, де зачинившись, сохнуть ери.
Тут хтось когось забув, як книг цих лики
Та вічність проступає сонцелико
В майбутній день – incognita і Terra.
21.03.19
Малюнок Сергія Початка