Твори | Людмила Ромен

На п’яльцях неба

на п’яльцях неба верба візерунком розклала свої коси усміхається сонячними пухнастими котиками – мружаться на сонечку і ніяковіють, що в

Заплутався сум осінній у вербових косах: це вже осінь вже осінь… Тіло арфою вигнулося, в дощі струменіло: о холодно тілу,

Слова Олександра Олеся Музика Людмили Гудкової-Ромен Серед поля попід небом жито жала, Попід небом жито жала серед поля. Вітер віяв,

Слова Олександра Олеся Музика Людмили Гудкової-Ромен Сонце моє, сонце! Хочеш ти зайти. О, благаю, красне, вдень хоч посвіти, Бо без

Триптих Не я б’ю – верба б’є. За тиждень – Великдень, уже недалечко червоне яєчко! 1. Торкнувся промінь сонця вершечка

Цикл ронделів 1. ЛЮБОВ УПАЛА НАВЕСНІ ТАКА Любов упала навесні така, Як блискавиць вогонь! На пізні руна. Сніги прощались. Вгасли