Цариною цвіркотіння цикад, цокотливих цвіркунів – цитра… Цокається цитринівка, циганка, цокаються цибулясті церковці – царствений церемоніал циганки-ночі. Цвяшками цедри Цефеїди*
Позначка: містика
Сюїта ночі
Рондель То Шлях Чумацький перелив себе молочним глечиком. Людмила Ромен Світиться волосся, грає, зорями заклечане, А твої мелодії в мені
розстебни моєї ночі зоряні ґудзики
розстебни моєї ночі зоряні ґудзики і уздриш мене… вийде Місяць з-під коси засвітить на стелі розплетені хвилі волосся заніжать залоскочуть
Відгомоніли гаї
Відгомоніли гаї голосними, Відзеленіли, – безлиста душа, Відсолов’їнились. Подих вже зимний. Вляжеться вжовклого листя скрізь шар. Віттями-струнами Сонця осіннього Вдарить
О Вічносте моя, ти вся з Любові!
Рондель О Вічносте моя, ти вся з Любові! Невидима ріка, що нас єдна. Ось зірка притулилась до вікна – Запроменилася
Світлотінь самотності
Цикл 1. Світлотінь самотності смичком смикала струни-спалахи свічі. Світлини сум’яття стозорились. Стікала, сходила слюгою… Сторожко стрічав сховок себе… Споночіло… 2.