Людмила Валентинівна РОМЕН (ШЕВЧЕНКО)

Людмила Ромен

Людмила Валентинівна Ромен (Шевченко )
поетеса, композитор, громадська діячка

Народилася 28 січня 1959 року в місті Ромни Сумської області. В 1976 року закінчила середню школу № 11 та музичну школу по класу фортепіано. З 1976 по 1979 рр. проживала і навчалася в Білорусії. За станом здоров’я перервалося навчання в Новополоцькому музичному училищі. З 1980 року в Україні.

В 1983 р. закінчила Сумське Вище училище культури та мистецтв ім.. Д.Бортнянського, диригентсько-хорове відділення. Працювала концертмейстером, викладачем музичної школи, бухгалтером. Тривалий час перебувала на пенсії по інвалідності.

З 1976 по 1979 рр. проживала в білоруському місті Новополоцьк Вітебської області, де навчалася в музичному училищі на фортепіанному відділі, але тяжка професійна хвороба не дала змоги закінчити училище. Закінчила Вітебську бухгалтерську школу.

В 1980 році повернулася в Україну в рідні Ромни. Працювала контролером-оператором  Роменського      інформаційно-обчислювального     центру, концертмейстером при Палаці піонерів.

Продовжила навчання в Сумському культосвітньому училищі на диригентсько-хоровому відділі, яке і закінчила в 1983 році.

Працювала викладачем в музичній студії при БК ЧРЗ, викладач теорії та фортепіано в Низівській музичній школі, головним бухгалтером виробничо-комерційного підприємства “Січ” .

З 1984 р. займається активною громадською діяльнісю. Одна з засновників обласного Товариства «Спадщина», РУХу, Товариства «Просвіта». З 1996 р. засновник патріотичних громадських організацій Союзу Українок, ОУН та обласної організації Всеукраїнського жіночого товариства їм. Олени Теліги, яку і очолює з 1999 року.

В її доробку 30 фортепіанних творів, 16 партитур для хору, більше 100 пісень на власні слова та твори українських поетів, які чекають ще на видання.

Особливий композиторський доробок – 25 пісень та 4 партитури на слова О.Олеся.

З вересня 2003 р. по травень 2015 була відповідальним секретарем Сумської  організації Національної спілки письменників України.

Композитор, громадська діячка. Голова обласного жіночого товариства ім.О.Теліги з 1999 р., член правління обласного товариства «Просвіта», член Української Міжнародної академії оригінальних ідей (2007), Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2001).

Пише українською мовою.

Одна із авторів колективних збірок: “Пелюстки Ромен-цвіту” (Ромни, 1993) , “Тороки” (“Собор”, 1996), «Поезія – вона рятує націю…» (Львів, 2016),   “Україна – моя Батьківщина” (Київ, 2006), збірника наукових праць “Олександр Олесь. Творча спадщина і сучасність” (“Козацький вал”, 1999), альманахів “Слобожанщина” №4-22, «Літературний Чернігів» (2008, 2015), «Земляки» (2009).

В 2004 р. та 2015 р. – стала Дипломантом відкритого конкурсу «Рідне місто моє» у номінації «кращий поетичний твір» та «краща пісня про місто Суми».

12 років поспіль опікується і проводить міський літературний конкурс «Диво калинове» імені Д.Білоуса. Незмінний упорядник, літредактор збірників «Диво, диво калинове!» кращих талановитих школярів міста (6 випусків) та 2-х збірників талановитих дітей Сумщини «Роде наш красний!», співупорядник збірника поезій «Поезія – вона рятує націю…», (Львів, 2016).

Автор 11 поетичних збірок “На вітрянім вогні” (1994), “Мовчать дерева роду…” (1999), “Яблука з неба” (2000), “Білий  лебідь – лебідь Чорний” (2005), “Вірую” (2006, 2013), “Грім” (2006), “Злю́би” (2008), “Гаряча тиша Літа” (2010), «За синню – СИН!.. Реквієм» (2013), «Скрипка Сонця» (2014, 2017 ), “Місто моєї долі” (2017).

Лауреат міжнародної літературної премії ім. Марусі Бек (СФУЖО, 2003), Всеукраїнських премій ім. Олександра Олеся (2009) та Анатолія Погрібного (2015).

Нагороджена Почесними Грамотами Міністерства культури і мистецтв України, (2005), Президією Українського фонду культури, (2009), Почесною відзнакою Сумської міської ради «За майстерність», (2018).